Казахи

Матеріал з Гуляйполе
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казахське ханство

Казахи – нація, основне населення Казахстану. Загальна чисельність близько 15 млн осіб, з яких понад 10 млн проживають у Казахстані, 1,4 млн – у Китаї, 800 тис. – в Узбекистані, 650 тис. – у Росії, 140 тис. – у Монголії та ін. Належать до південно-сибірської (туранської) перехідної раси. Є нащадками тюркських, монгольських, іранських племен, що населяли територію між Сибіром і Чорним морем й залишилися у Центральній Азії. Казахська мова входить до кипчацької підгрупи тюркської групи алтайської мовної сім’ї, писемність казахів сформувалася на основі російської графіки. За релігійним сповіданням більшість становлять мусульмани-суніти. Казахи не мають давніх історичних коренів в Україні – більшість із них приїхала сюди після Другої світової війни. За переписом 1989 чисельність казахів в УРСР становила 10 505 осіб (від 1970 зросла майже на третину). В містах проживало 8750 казахів (83,3 %), однак від 1970 питома вага городян зменшилася на 4,1 %. Майже 63 % рідною мовою назвали казахську, 31,8 % – російську, 4,8 % – українську. Згідно з переписом 2001, в Україні мешкало 5526 казахів, з яких 1041 особа рідною вказала казахську, 822 особи – українську, решта – російську мови. Після розпаду СРСР керівництво Казахстану активно здійснює політику репатріації, завдяки чому, вдалося повернути на батьківщину до 1 млн етнічних казахів.