Казахстан

Матеріал з Гуляйполе
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Республіка Казахстан — найбільша сучасна держава Середньої Азії, входить до Митного союзу з Росією і Білоруссю. Отримало незалежність при розпаді СРСР в 1991 році.

Прапор Казахстану

Основні відомості[ред. | ред. код]

Столиця — Нур-Султан. Важливе місто — Алмати. Інші великі міста: Шимкент, Караганда, Павлодар, Атирау, Актау, Семипалатинськ, Усть-Каменногорськ, Петропавловськ.

Населення — 17 млн осіб, понад 60 % — казахи. Також — росіяни, українці, чеченці, інгуші, німці та інші народи Середньої Азії.

Валюта — тенге. Державна мова — казахська. Релігія — полегшена версія сунітського іслама, є присутність християнства.

Державний лад — президентська республіка.

Держава розділена на 14 областей, 2 міста республіканського підпорядкування Алмати і Астана, а також 1 місто зі спеціальним статусом Байконур (який Росія використовує для потреб орендованого їй поруч з ним космодрому).

З здобуття незалежності до сьогоднішніх днів країною керував Нурсултан Назарбаєв. Правив з 1991 по 2019 роки. 19 березня 2019 року пішов у відставку. Правив 28 років.

Історія[ред. | ред. код]

Розташований в центрі Євразії, Казахстан опинився на перехресті найдавніших цивілізацій світу, на перетині транспортних артерій, соціальних і економічних, культурних та ідеологічних зв’язків між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю, між Європою і Азією, між найбільшими державними утвореннями Євразійського континенту.

Періодизація історії країни:

Доісторична епоха — охоплює час від появи людини на території Казахстану (2,5 млн років до н.е.) до початку виникнення держави на території Казахстану (VІІ — VІІІ ст. До н. е.).

Стародавній період — поява перших тюркських та іраномовних держав на території Казахстану (саки, уйсуни, канли, гуни), їх розквіт, криза і падіння (з VIII століття до н.е. до V н. е.).

Середньовічна історія Казахстану (V століття н. е. до 30-х років XVIII століття). Умовно вчені виділяють раннє, і пізнє середньовіччя. Епохи тюркського імперського розквіту — тюркських каганатів, Золотої Орди і держави Чингізхана, Імперії Караханідів і Тимура. Утворення Казахського ханства. Період просвітницького розквіту вчених астрономів, математиків, поетів тюркських імперій, таких як Улугбек, Аль-каші, Сайфі-сараї, Кутиб, Фарабі, Баласагуні та інші.

Нова історія Казахстану з ХVII століття до лютого 1917 року — входження до складу Росії Сибірського Ханства (кінець 16 століття), Ногайської Орди (17 століття), Казахського ханства (19 століття).

Перший етап новітньої історії Казахстану починається з часу Лютневої революції, розпаду Російської імперії, Жовтневої революції і встановлення Радянської влади (1917—1920) до фактичного розпаду СРСР (серпень-грудень 1991 року).

Другий етап новітньої історії Казахстану починається з дня проголошення Незалежності 16 грудня 1991 року до теперішнього часу і характеризується становленням і розвитком Республіки Казахстан як суверенної, демократичної правової держави. Зі здобуттям незалежності до 19 березня 2019 року країною правив один і той же чоловік — Нурсултан Назарбаєв.

Міжнаціональні відносини[ред. | ред. код]

З офіційної точки зору міжнаціональних конфліктів немає.

Інша інформація[ред. | ред. код]

Більшість казахстанців говорить російською мовою. Пересування по країні безпечніше, ніж в інших державах Середньої Азії, але дороги не скрізь легко прохідні.