Слов'янофільство

Матеріал з Гуляйполе
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Слов'янофільство (IRL Азіатофільство) — вкрай популярна у вічно відсталій Расєї, показова гордість своєю східно-слов'янською варварською потворністю і все лайно, начебто засратого російського шовінізму, що проростає на цьому гнилому ґрунті; суспільно-політична течія середини XIX ст., представники якої відстоювали своєрідність історичного розвитку Росії, ідеалізували слов'янську культуру і, на відміну від західників, заперечували можливість розвитку Росії за зразком західноєвропейських капіталістичних країн; літературно- і релігійно-філософська течія російської суспільної і філософської думки, яка оформилася в 40-х роках XIX століття, орієнтована на виявлення самобутності Росії, її типових відмінностей від заходу, представники якого виступали з обґрунтуванням особливого, відмінного від західноєвропейського російського шляху, розвиваючись по якому, на їхню думку, Росія здатна донести православну істину до тих, хто впали в єресь і атеїзм європейських народів.

Слов'янофільство як прикриття азіатофільства[ред. | ред. код]

Насправді під слов'янофільством ховається типове азіатське варварство у вигляді централізації влади (тоталітаризму), жахливої пропаганди, цензури, крайньої релігійності та іншого варварського лайна на якому тримається збиткова у всьому москальська державність, успадкована від Золотої Орди. У москальських дикунів цей відстій називається слов'янофільством, яке нібито протистоїть західництву (західнофільству), коли в реалі це їх слов'янофільство це справжнісіньке азіатофільство. Нехай гандони так і називають речі своїми іменами, а не брешуть людям, як вони це завжди роблять. Слов'янофільство це азіатофільство.

Носії культури[ред. | ред. код]

Прихильників слов'янофільства називають слов'янофілами. Слов'янофіли стверджували і продовжують це робити і донині (21-е століття) про існування особливого типу культури, що виник на духовному грунті православ'я, а також відкидали тезу представників західництва про те, що Петро I повернув Росію в лоно європейських країн і вона повинна пройти цей шлях в політичному, економічному і культурному розвитку.

Розповсюджувачі[ред. | ред. код]

Головними дистриб'юторами цієї зарази є православні віруючі і ОЗУ РПЦ.