Мозок

“	Людський мозок як комп'ютер: прилад розумний і досконалий, але користувач, як правило, дебіл.	„
— na

Мозок – єдиний відомий об'єкт у всьому Всесвіті, що дав назву самому собі.

Технічно, твої свідомість і душа — це півтора кіло мозку, керуючого шматком м'яса.

Хісторі

„

Щоб домогтися чогось в житті, потрібні хороші зв'язки. Хороші нейронні зв'язки.

“

Лише сто років тому вчені розгледіли в мозку його основну одиницю — нейрон, а зараз це найбільш досліджуваний об'єкт на планеті. Для нього не будуються колайдери, але на вивчення мозку виділені більші сили, ніж на вивчення фізики.

Крім розглядання його анатомії, не меншою проблемою залишається його функція, яка лежить на стику медицини і філософії — адже свідомість визначає все наше «Я», всю «душу». Весь розум залежить від мозку, від цих 1,5 кг матерії, без яких немає можливості ні думати, ні відчувати, ні уявляти.
Страшнувато, що ми – лише результат електричної активності, правда? Але ж ми тільки наблизилися до розуміння того, як ця фігня працює.

Що це

“	У нього форма цвітної капусти, вага приблизно 1,36 кг і текстура тофу.	„
— Аніл Сет

Кожну клітину мозку можна представити як окремий комп, що взаємодіє з тисячами інших таких же — а так як нейронів близько 90 мільярдів, то 90*10000 (в середньому) отримуємо 900 трильйонів зв'язків.

Якщо нейрони це сервера, а кожен синапс – хаб/роутер/маршрутизатор, то в цілому мозок — це окремий цілий інтернет, обчислювальна мережа, яка адмініструє все тіло. Іноді (досить часто) роль мозку виконує гальмівна рідина, тому медики давно і наполегливо працюють над можливістю переливання мозку, але поки не дуже успішно.

Кора

Кору, тобто сіру речовину, утворює шість шарів нейронів з найвищим пріоритетом — свідомість. Між шарами кори клітини утворюють основну кількість зв'язків, формуючи близько 4 кілометрів з'єднань на 1 кубічний міліметр.

Деревина

Звучить смішно, але грецьке слово «myelos» якраз і перекладається як серцевина, деревина [мозку]. Воно ж біла речовина — «дроти», що зв'язують нейрони один з одним; тільки ці дроти не як зазвичай з двома кінцями – це відростки нейронів, що йдуть безперервно від одного до іншого і передають інфу в одному напрямку. Найбільш довгі аксони в тілі людини лежать в сідничному нерві від спинного мозку до кінця ноги, складаючи довжину іноді більше метра.

Біла речовина отримує свій білий колір від жиру, який міститься в допоміжних клітинах мозку – глії, цих клітин в 50 (sic!) разів більше, ніж нейронів. Усвідомивши це, починаєш розуміти: може воно і так треба, що у можновладців стільки ресурсів?

Як це працює

Зрозуміти, як працює мозок — найбільша з наукових завдань.
Навіщо це потрібно? Чому б не просто жити своє життя, працюючи роботу і не чіпаючи такі небезпечні предмети? Тому що чим сильніше розвивається цивілізація, тим довше живе людина і частіше стикається із захворюваннями, часто новими і вельми образливими, на кшталтхвороби Альцгеймера. Століття тому про неї ще ніхто не знав, бо до неї не доживали.

Мозок дуже ненажерлива штука, яка від'їдає до 25 % енергоресурсів всього тіла (лол, а може деякі люди саме від його простою і набирають вагу?), обробляючи всю інфу – вхідну від очей, вух, язика, носа, тіла, вестибулярки і т.д., і генеруючи вихідну — руху. Так, в першу чергу руху, а всякі мови і інші сигнали — лише побічні явища.

Нейрон

Твій маленький друг, яким ти лінуєшся користуватися. Через те, що кожна клітина це частина мережі мозку, окремий нейрон нічого не знає і не вміє — прямо як в розподілених обчислювальних мережах.

Медіатор

Нейромедіатор – це такий хімічний поштовий голуб для обміну інфою між нейронами, яким вони перекидаються через синапс.

Зараз ми бачимо суть роботи синапсу і медіаторів в передачі імпульсів, які можуть бути двох видів (так-так, двійкова система):

1. Збуджуючі – збільшують заряд нейрона, "наближаючи" його до стану «УВІМК»;
2. Гальмуючі – знижують заряд, утримуючи його далі від «УВІМК».

Нехай стан спокою нервової клітини дорівнює 400, а цей «УВІМК» (поріг збудження нейрона) дорівнює 600 імпульсам.
Тоді, якщо на один нейрон в момент часу подіє, скажімо, тисяча інших нейронів, 300 з яких будуть передавати гальмування, а 700 — збудження, то 400+(-300)+700=800 —> 800>600 —> нейрон передасть імпульс далі.
Весь цей процес відбувається за мілісекунди і, помножений на трильйони одночасно працюючих синапсів, дає нам безперервну картинку нашої свідомості. Елегантно і просто.

В одиницю часу неможливо виокремити який-небудь конкретний відсоток «працюючого мозку», оскільки він працює весь, але з різною завантаженістю, тому байки про менше відсотка використовуваного мозку — це лише байки. Єдине, можна сказати що в середньому завантаження мозку близько 10%, але тут як з процесором комп'ютера: працює він весь цілком, а середній рівень завантаженості невисокий.

Ще

• Розщеплення психічних функцій;