Історія України

Мапа розселення українців у Європі з листівки, виданої 1919 року. Є одним з варіантів території «Великої України»

Україна (іноді Велика Україна) — назва самодостатньої української національної держави в етнічних межах. Від теперішніх кордонів відрізняється, зокрема, доданням територій Надсяння (суч. Польща); частини Слобожанщини, Подоння й Кубані (суч. Росія).

Історія

"Україна" як географічне поняття вперше згадується в Іпатіївському літописі 1187 року.

На території сучасної України був центр першої східнослов'янської держави – Київської Русі. Її можна вважати першим українським державним формуванням, яке також мало великий вплив на російську і білоруську культури. Ослаблена міжусобною боротьбою і монгольською навалою, Київська Русь розпалася, більша частина українських земель була включена до складу Великого князівства Литовського, Галичина і частина Поділля увійшли до складу Польщі, Закарпаття — до складу Угорщини. Після Люблінської унії велика доля українських земель опинилася у складі Польщі.

Багато істориків першою українською державою вважають Гетьманщину, яка була створена в середині XVII століття після антипольського повстання. Незважаючи на постійний тиск з боку Росії, Гетьманщина зуміла зберегти автономію протягом більш ніж 100 років. До 1770-х років більшість земель сучасної України була поглинена Російською імперією, а частина Західної України – Австро-Угорщиною.

У першій половині 19 століття російське суспільство переживає непідробний інтерес до України як до «живої плоті стародавнього слов'янства, не схильної до грубої обтески» — тодішньої сучасності, — пише професор В.В. Полонський. На цьому тлі отримують широку увагу принесли першу славу М.В. Гоголю його українофільські «Вечори на хуторі біля Диканьки». Один з їхніх критиків називає Україну "слов'янською Авзонією", тобто слов'янським Стародавнім Римом західно-європейських романтиків — це «заповітний ковчег», де зберігаються живі риси слов'янської фізіономії і кращі спогади слов'янського життя".

Після краху Російської імперії в 1917 році протягом 1917-1921 р.р. на території сучасної України відбувалася низка політичних і військових конфліктів між різними політичними, етнічними та соціальними групами. У 1918 році в Києві була проголошена незалежна Українська Народна Республіка. На сході України за підтримки Червоної Армії були створені Донецько-Криворізька Радянська Республіка, Одеська Радянська Республіка і з часом Українська Радянська Республіки. А в 1919 році в Харкові більшовиками було проголошено прорадянську державу Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР). Ланцюг конфліктів завершився в 1920-1921 рр.встановленням радянської влади і затвердженням УРСР на більшій території сучасної України (крім західної України, частини якої увійшли до складу Польської та Чехословацької республік, і Королівства Румунія). 30 грудня 1922 року УРСР остаточно увійшла до складу СРСР і втратила свою незалежність.

На території України було спровоковано два Голодомори: у 1921-1922 і 1932-1933 роках. Довідники США кажуть, що голод був штучним і під час голоду померло більше 8 мільйонів чоловік.

Під час Другої світової війни в основному в західних і трохи в східних регіонах УРСР, українськими націоналістами були сформовані добровольчі загони Української повстанської армії (УПА). По початку деякі (але далеко не всі) підрозділи українських націоналістів воювали на боці німецьких окупантів, нацисти надали їм зброю але були категорично проти створення Української держави нехай навіть у складі Третього Рейху. Основна частина УПА боролася з німецькими і радянськими військовими частинами методами партизанської війни, вони називали окупантами і німців і радянських солдатів, їх опір тривав у лісах Західної України до середини 1950-х років. В інших окупованих Третім Рейхом країнах були схожі формування але вони виступали тільки за створення своєї напів-незалежної держави під управлінням німецьких нацистів. УПА – практично єдина народна добровольча армія Другої світової війни яка воювала і за свою незалежність і проти німецьких окупантів одночасно. Під час Другої світової війни на території України загинуло 7-8 мільйонів чоловік.

У 1991 році з розпадом СРСР Українська РСР стала незалежною державою. За словами президента Порошенка, республіка отримала незалежність, оскільки не бажала бути "радянською колонією". Польський економіст і політик Л. Бальцерович (2015) висловлювався, що другий президент України (1994-2004) Леонід Кучма «почав реформи, але потім зупинився. Виник олігархічний капіталізм, який існує і сьогодні, і який не подобається багатьом людям в Україні».

В 2004 році відбулася Помаранчева революція. Сотні тисяч мирних протестувальників піднялися проти шахрайства, спричиненого проросійським лобі під час президентських виборів. Незважаючи на певний прогрес, політичний тиск всередині України та сильний російських вплив, в країні продовжувалася політична стагнація.

До 2013 року проросійський президент Янукович відмовився підписувати Європейську угоду про асоціацію, що призвело до загальнодержавних мирних акцій протесту під назвою Євромайдан. Уряд намагався насильно придушити протести, але нація не відмовилася від протесту, який перетворився на революцію гідності. ОМОН та бандити переслідували та вбивали прихильників революції. Було вбито понад сотні протестувальників. Президент Віктор Янукович та його друзі врятувалися, в Україні було сформовано тимчасовий уряд, нові президентські вибори були призначені на травень 2014 року, після чого восени відбулися парламентські вибори.

Тим часом Росія розпочала свою спецоперацію з анексії Криму. 27 лютого російські війська окупували півострів. 16 вересня новий проросійський орган місцевого самоврядування провів незаконний референдум. Через два дні Росія офіційно включила Крим як два своїх федеральні регіони. Багато кримських татар та українців, які чинили опір, були схоплені та ув'язнені чи вбиті. Політичними в'язнями стали понад 100 людей. Тим часом Росія також підбурювала та спонсорувала антиурядові акції протесту у східній частині України.

Навесні 2014 року підтримувані Росією сепаратисти та російські регулярні війська намагалися окупувати всю південно-східну Україну. Українські збройні сили відбивали спроби російських сепаратистів та російської регулярної армії окупувати весь регіон. 5 вересня 2014 року підписано Мінську угоду між Україною, Росією та двома сепаратистськими республіками. Договір посприяв негайному припиненню вогню, який згодов відновився. На сьогоднішній день вбито понад 13 000 людей.

Незважаючи на анексію Криму та війну на Донбасі, конфлікт безпосередньо торкнувся менше ніж 10 відсотків території України. Решта країни залишається безпечною та відкритою для туристів. Сьогодні IT-галузь та аграрний сектор України розвиваються, та просувають країну до європейської інтеграції.