Перша світова інформаційна війна
Перша світова інформаційна війна (Велика інформаційна війна, ПМІВ, 2013—2017/2019 роки.) — один з найбільш широкомасштабних інформаційних конфліктів в історії людства.
Преамбула[ред. | ред. код]
У період війни основні бойові дії велися саме в інформаційному полі. Такої відкритої запеклої інформаційної війни людство ще раніше не бачило. Війна не обійшла стороною практично ні одного жителя планети, про цю війну (хоча б віддалено) знали всі сучасники, що ніби доводить той факт, що війна була воістину світових масштабів.
Назва утвердилося в альтернативній неофіційній історіографії в 2015-му році.
Велика інформаційна війна супроводжувалася реальними бойовими діями в Україні і в Сирії. Найзапекліші бої були в Сирії і на Сході України (в Північному Причорномор'ї, на Донбасі).
Привід[ред. | ред. код]
Приводом до війни послужила анексія Росією українського півострова Крим. Далі послідувала окупація Росією східних територій України (Донбасу) і створення на них своїх терористичних квазіреспублік (ДНР і ЛНР).
Експерти вважають, що фатальною була путінська помилка зупинки інтеграції Росії в Західний світ і спроба утримання України в своєму полі впливу.
Хто воював[ред. | ред. код]
З назви випливає, що в Першій світовій інформаційній війні воював весь світ, але сторонами протистояння і головними центрами сили були порошенківська Україна, США і Путінська Росія. В інформаційну війну була втягнута так само і вся Європа. В гарячі точки безпосередніх бойових дій, на Донбас, відправляли своїх бійців практично всі країни світу: США, Польща, Росія, Німеччина, Великобританія, Франція, etc … Не обійшлося навіть без участі далекої Австралії з якої так само приїжджали найманці про що було офіційно заявлено офіційним представником країни. Активну підтримку воюючим в реальних гарячих точках сторонам надавали всі країни Землі.
Неофіційність терміну[ред. | ред. код]
Деякі історики ставлять під сумнів сабж бо неоднозначності з усіх боків ставлять формулювання під великий сумнів. Взагалі з фізичними світовими війнами теж не все так гладко. У період між першою і другою світовими війнами щодо першої вживалася назва «Велика війна», в Російській імперії її також називали «Великою війною», «Другою Вітчизняною», «Великою Вітчизняною», а також неформально — «німецькою», потім в СРСР — «імперіалістичною війною». Багато експертів схильні вважати, що Першою світовою війною була війна Росії і Франції в 1812-му році (війна між Росією і наполеонівською Францією на території Росії в 1812 році). У Росії ця війна вважається Вітчизняною війною 1812 року, хоча вона цілком могла б вважатися і першою світовою бо воювала вся Європа (в армії Наполеона були представники майже всіх європейських народів та країн), тобто всі раси панів, а так уже склалося історично, якщо воюють раси панів, то воює і весь світ.
Як би там не було, щоб війна вважалася світовою повинен воювати весь світ (вся планета Земля) або більша її частина. Так і було під час сабжу. Інформаційна війна велася на всій території Європи і частини Азії. У війну були втягнуті практично всі країни, кожна посприяла тому чи іншому боці конфлікту і кожна висловила свою офіційну думку. Ця війна торкнулася абсолютно всіх країн земної кулі як економічно так і інформаційно. Перша світова інформаційна війна помітно переділила зони впливу в світі. Безумовно це світова війна в яку були побічно втягнуті всі країни світу.
Інформаційні війни це не новина, про всі технології ведення інформаційних війн було відомо ще на початку 20-го століття і з тих пір практично нічого принципово не змінилося, з’явилися лише нові технології і плацдарми для бойових дій, але такої війни світ ще не знав.
Взагалі інформаційна війна, як в принципі і фізична, йде завжди і ніколи не закінчується, але саме цей виток інформаційної війни був самим запеклим показовим і масовим, що дозволило деяким історикам виділити його в окрему війну бо до цього більшої інформаційної війни просто не було.
Результати[ред. | ред. код]
Росія з тріском програла цю війну, як завжди. Підораха програла в Першій світовій війні, йобаний Совок просрав в Афганістані, Рашка пропукала в Чеченських війнах і ось тепер Хуйлопія просрала у Першій світовій інформаційній війні. Втім, нічого нового. Адже всю велич і всі великі перемоги цієї країни дурнів тільки в її брехливій переписаній історії, а на ділі скрізь одні програші і поразки за рідкісними винятками. Ось і ця поразка не стало винятком із загальної практики.
Гасла[ред. | ред. код]
Один з неофіційних гасел союзних ліберально-демократичних сил, які воювали в Першій світовій інформаційній війні проти коричневої зарази рашизму, був наступний: «Путлер капут!», — що є калькою з вислову «Гітлер капут!» часів ДСВ, що ніби символізує про те, хто насправді уособлює собою світове зло і є фашистом.
Перша світова інформаційна війна і Друга світова війна[ред. | ред. код]
Уже під час Першої світової інформаційної війни багато диванних істориків і обивателів порівнювали її з Другою світовою війною. І збігів дійсно дуже багато, історія ніби дзеркальним чином повторюється. У ПСІВ в ролі Гітлерівської Німеччини виступала Путінська Росія. Залупенфюрер Путлер створив в країні авторитарний режим, який спирався в основному на лівих радикалів комуністів, розгорнув масову пропаганду Русизму і почав свою експансію (агресію), спершу під прикриттям «захисту співвітчизників». Путлер анексував Крим і окупував частину Донбасу. Німецькі нацисти розв’язали Другу світову війну як реванш після програшу Німеччини у Першій світовій війні, а російські комуністи розв’язали Першу світову інформаційну війну щоб відігратися після програшу в Холодній війні.
Виходячи з історичного досвіду не складно прорахувати що чекає Роїсю після неминучого програшу. Репарації, віддача територій, заборона на велику армію, процвітання в ліберально-демократичному політичному ладі, під наглядом цивілізованого світу і США. Німеччина все це вже проходила.
Country | Гітлерівська Німеччина | Путінська Росія |
---|---|---|
Ідеологія | Нацизм | Рашизм/Русизм |
Чільна політична партія | Націонал-соціалістична німецька робітнича партія | Єдина Росія |
Опора діючої партії | Праві радикали нацисти. | Ліві радикали комуністи, а також монархісти і деякі націоналісти. |
Глава держави | Фюрер Адольф Гітлер | Залупенфюрер Володимир Путлер |
Головний пропагандист | Йозеф Геббельс | Дмитро Кисельовс |
Олімпійські ігри перед розв’язуванням війни | Літні Олімпійські ігри 1936 (Берлін, Гітлерівська Німеччина) | Зимові Олімпійські ігри 2014 (Сочі, Путінська Росія) |
Розв’язана війна | Друга світова війна (1939—1945) | Перша світова інформаційна війна (2014—2017/19) |
Причина початку війни | Реванш після програшу в Першій світовій війні | Реванш після програшу в Холодної війни |
Скільки років пройшло до реваншу | 21 років | 23 роки |
Проти кого воювали | проти всього світу | проти всього західного цивілізованого світу |
Анексія території | Приєднання Австрії (Аншлюс) | Анексія Криму |
Причина анексії | захист співвітчизників | захист співвітчизників |
Нав’язана владою національна ідея | Політика розширення «життєвого простору». | Політика «збирання земель», «русскій мір». |
Результат, підсумок війни | розгромний програш | програш |
Наслідки програшу | Заборона нацизму, відторгнення територій, контрибуції/репарації. | Заборона рашизму, відторгнення територій, контрибуції/репарації. |
Суд | Нюрнберзький процес | Суд над Путіним в Гаазі |