Штрассеризм
Штрассери́зм (нім. Strasserismus або Straßerismus) — частина націонал-соціалізму, ідея створення національного та соціальної держави, розроблена Отто Штрассером. Пішов нахуй, нацист. Сам пішов нахуй, комуніст Натурал. Натуралу по їбалу
Погляди Петера Штрассера[ред. | ред. код]
Петер Штрассер в 1912 році написав під псевдонімом Пауль Вегер цікаву ідеологічну брошуру «Das Neue Wesen» ( «Нове Буття»)[1], де сформулював основні принципи особливого соціалізму, заснованого на поєднанні християнства і національного духу. Про неї Петер Штрассер писав: «В цій брошурі містяться передумови всієї культурної і політичної програми Отто і Грегора, тобто концепція націонал-християнського соціалізму, який покликаний був бути дозволом всіх протиріч, породжених ліберальної хворобою, капіталізмом і інтернаціоналізмом».
Ідеологія[ред. | ред. код]
Ставлення у Отто Штрассера до Великої Французької Революції було негативним, Отто вважав ВФР породженням егалітаризму.[2] Одним з пунктів штрассерізма є Тотальне Середньовіччя. Наприклад, націонал-революціонер виступає проти єдиного централізованого права, вважаючи його спрямованим проти самих німців. Як ідеал він пропонує його розчленувати на більш дрібні частини, що регулюють той чи інший регіон. Навіть гильдейский корпоративізм з федералізмом є даниною старовині і спробою відродити реалії глибокого минулого, а ніяк не викликані існуючою дійсністю. Основними ідеями, що апелюють до Середнім століттям, були: ієрархія, релігія і аграрне суспільство. Безумовно, що все це на аналізі німецького середньовіччя. Отто був прихильником пан'європейських ідей. Виступав за створення Європейської Федерації по швейцарському зразком (ділив на кантони). Гильдейский корпоративізм Отто Штрассера схожий з австрофашісткім корпоративізмом. Під "націоналізацією промисловості" Отто розумів передачу прав власності на неї в руки державі, при цьому колишні капіталісти продовжують володіти нею, але вже як узуфруктуарії, а не власники. Отто був противником мілітаризму, однак вважав протилежністю з військовими. Заради цього він готовий був відсунути Пруссію, як її оплот. [3]
Ставлення до єврейського питання було таким. Отто був антисемітом. Уже в «бамбергськом програмі» був розділ «Культурна політика», перший пункт якого був озаглавлений «Єврейське питання» і містив наступну вимогу: «Всі євреї, які приїхали до Німеччини після 1 серпня 1914, підлягають видворенню в шестимісячний термін». А розділ «Преса» доповнювався вимогою: «Власниками і редакторами газет можуть бути тільки піддані німецького райху».[4] Був прихильником Мадагаскарського плану.
Ставлення до СРСР у Отто Штрассера було різним. Якщо в 20-х він як Меллер ван де Брук (який вніс вклад в штрассеріанскій нс) був прихильником, то вже в 30-40 ті рр. він вже виступав з антирадянських позицій. Отто поділяв велікогерманістов (до числа яких він ставився) і пангерманистов на відміну лише в тому, що велікогерманісти крім повернення німецьких земель Польщі і Чехословаччини замість ж вони отримували землі СРСР. Мало того, Штрассер вважав припустимим війну на боці Польщі проти СРСР, в обмін на віддачу Польщею польського коридору. Однак Штрассер допускав Лише можливість тимчасового стратегічної співпраці. [5]
Окрему увагу варто приділити розвитку ідей Штрассера після Другої Світової. В цей час починається його політичний захід. Він, як і багато його сучасників, не може знайти себе в цьому світі. Безумовно, що такий стан справ не могло не відбитися і на його ідеях. Штрассер знаходить нового ворога в особі сильної держави, залишаючись при своїх «середньовічних» поглядах, до яких домагалися і модні твердження про свободу слова і так далі.[6]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Das unerreichbar Nahe: Eine Einführung in die Philosophie mit Blick auf die Grenze des Denkbaren
- ↑ Отто Штрассер.«14 тезисов немецкой революции»
- ↑ Отто Штрассер.«Гитлер и я»
- ↑ Рейнхард Опитц.«Было ли в НСДАП "левое крыло"»
- ↑ Пол Готфрид.«Отто Штрассер и национал-социализм»
- ↑ Ислам Паштов. Почему штрассеризм тупик?
Держава |
|||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Поняття | Політика • Права людини • Плюралізм думок | ||||||||||||
Ідеології |
|