Марс

Марс (англ. Mars, червона планета) — четверта за віддаленістю від Сонця і сьома за розмірами планета Сонячної системи; планета земної групи з розрідженою атмосферою (тиск у поверхні в 160 разів менше земного).

Preamble

Маса планети складає 10,7 % маси Землі. Названа на честь Марса — давньоримського бога війни, відповідного давньогрецького Аресові. Іноді Марс називають «червоною планетою» через червонуватий відтінок поверхні, який дають їй мінерали маггеміта — γ-оксидом заліза (III), простіше кажучи іржею.

Особливостями поверхневого рельєфу Марса можна вважати ударні кратери на зразок місячних, а також вулкани, долини, пустелі, ущелини каньйони і полярні льодовикові шапки на зразок земних.

У Марса є два природних супутника — Фобос і Деймос (в перекладі з давньогрецької — «страх» і «жах», імена двох синів Ареса, що супроводжували його в бою), які відносно малі (Фобос — 26,8×22,4×18,4 км, Деймос — 15×12,2×10,4 км) і мають неправильну форму.

Study

Починаючи з 1960-х років безпосереднім дослідженням Марса за допомогою АМС займалися СРСР (програми «Марс» і «Фобос»), США (програми «Маринер», «Вікінг», «Mars Global Surveyor» і інші), Європейське космічне агентство (програма «Марс-експрес») і Індія (програма «мангальян»). На сьогоднішній день, після Землі, Марс — найбільш докладно вивчена планета Сонячної системи.

Більшість відомих даних про Марсі були надані (і надаються) людству американським космічним агентством НАСА.

Basic information

Марс — четверта за віддаленістю від Сонця (після Меркурія, Венери і Землі) і сьома за розмірами (перевершує за масою і діаметром тільки Меркурій) планета Сонячної системи. Маса Марса становить 0,107 маси Землі, обсяг — 0,151 обсягу Землі, а середній лінійний діаметр — 0,53 діаметра Землі. Коротше кажучи, Марс на половину менший за Землю.

Марс має період обертання і зміну пір року, аналогічні земним, але його клімат значно холодніший і сухіший ніж земний. Навколо Сонця Марс робить свій повний оборот приблизно в 2 рази повільніше Землі.

Діаметр Марса 6782 км, тобто близько половини діаметра Землі (12 756 км), а маса червоної планети приблизно в 10 разів менше маси Землі, і тому сила тяжіння на Марсі істотно менше, ніж на Землі. Так, вага об'єкта на Марсі складе всього 38 % його ваги на Землі. Людина, що важить 60 кг на Землі, на червоній планеті важить всього близько 23 кг.

Зміна людей на Марсі

Менша сила тяжіння на Марсі це важливий показник. Через істотно меншу силу тяжіння люди, що живуть на Марсі, згодом, буквально в наступних поколіннях, перетворяться на подобу дистрофіків так як їх м’язи помітно атрофуються. Через атрофовані м’язи організм повинен витрачати істотно менше енергії і споживати менше їжі. Через це загальний знос організму буде менше, тобто підвищиться середня тривалість життя людей на Марсі років так до 250—300. Через високу тривалість життя буде менше витрачатися грошей і часу на навчання нових осередків суспільства. Більш того, Марс віддалений від Сонця, тобто жителі цієї планети будуть отримувати менше сонячної радіації і засмаги, тобто будуть більш білими (блідими). Також на Марсі помітно холодніше ніж на Землі.

Вести різні космічні дослідження з Марса легше ніж з Землі так як на Марсі в 3 рази менша сила тяжіння, тобто космічні кораблі будуть легшими і вимагатимуть менше палива для досягнення орбіти планети. Коротше кажучи, космічні запуски ракет з Марса повинні бути в середньому в 3 рази дешевше.

Орбітальні характеристики

Мінімальна відстань від Марса до Землі становить 55,76 млн км (коли Земля знаходиться точно між Сонцем і Марсом), максимальне — 401 млн км (коли Сонце знаходиться точно між Землею і Марсом).

Середня відстань від Марса до Сонця становить 228 млн км (1,52 а.о.), період обертання навколо Сонця дорівнює 687 земній добі. Орбіта Марса має досить помітний ексцентриситет (0,0934), тому відстань до Сонця змінюється від 206,6 до 249,2 млн км. Нахил орбіти Марса до площини екліптики дорівнює 1,85 °.

Марс найближче до Землі під час протистояння, коли планета перебуває на небі в напрямку, протилежному Сонцю. Протистояння повторюються кожні 26 місяців в різних точках орбіти Марса і Землі. Раз в 15-17 років протистояння припадають на той час, коли Марс знаходиться поблизу свого перигелію; в цих традиційно званих великих протистояннях відстань до планети мінімальна (менше 60 млн км), і Марс досягає найбільшого кутового розміру 25,1 "і яскравості −2,88m.

Atmosphere

На Марсі є своя атмосфера, що на 95 % складається з вуглекислоти. Багатьох радує цей факт так як з вуглекислого газу легко зробити кисень. Береш будь-який перекис лужного металу, наприклад, перекис натрію, перекис або надокис калію, і пропускаєш через неї вуглекислий газ. На виході виходить найчистіший кисень. Тобто Терраформування Марса (перетворення на подобу Землі) може бути не таким вже й довгим.

У порівнянні з Земною атмосфера Марса сильно розряджена.

Water

На Марсі є вода в твердому стані (лід) зосереджена в основному на льодовикових шапках. Через низький тиск вода не може існувати в рідкому стані на більшій частині (близько 70 %) поверхні Марса. Вода в стані льоду також була виявлена ​​в марсіанському грунті космічним апаратом НАСА «Фенікс». У той же час зібрані марсоходами «Спірит» і «Opportunity» геологічні дані дозволяють припустити, що в далекому минулому вода покривала значну частину поверхні Марса. Спостереження протягом останнього десятиліття дозволили виявити в деяких місцях на поверхні Марса слабку гейзерну активність. За спостереженнями з космічного апарату «Mars Global Surveyor», деякі частини південної полярної шапки Марса поступово відступають.

Сніг

У холодну пору року навіть поза полярних шапок на поверхні може утворюватися світлий іній. Апарат «Фенікс» зафіксував снігопад, однак сніжинки випаровувалися, не досягаючи поверхні.

Температура

За відомостями НАСА (2004 рік), середня температура становить ~210 K (-63 °C). За даними посадкових апаратів «Вікінг», добовий температурний діапазон становить від 184 K до 242 K (від −89 до −31 °C) («Вікінг-1»)

Аналіз метеорита ALH 84001 показав, що близько 4 мільярдів років тому температура Марса становила 18 ± 4 °C.

Атмосферний тиск

Через порівняно розряджену атмосферу, на Марсі низький атмосферний тиск. Атмосферний тиск на Марсі вище в найнижчих точках планети (западинах).

Вітер

На Марсі є атмосфера (а значить) і вітер. Швидкість вітру на Марсі 2-7 м/с (літо), 5-10 м/с (осінь), 17-30 м/с (пиловий шторм, буря).

Пилові бурі і пилові вихори

Весняне танення полярних шапок призводить до різкого підвищення тиску атмосфери і переміщенню великих мас газу в протилежну півкулю. Швидкість при цьому вітрів складає 10-40 м/с, іноді до 100 м/с. Вітер піднімає з поверхні велику кількість пилу, що призводить до пилових бурь. Сильні пилові бурі практично повністю приховують поверхню планети. Пилові бурі роблять помітний вплив на розподіл температури в атмосфері Марса.

Сильний пиловий шторм/буря може з легкістю поширитися на всю планету. В цей час поверхню Марса із супутників зазвичай не видно так як все застелить суцільний пил. Такий шторм може засипати пилом всі стаціонарні сонячні батареї розташовані на поверхні Марса. Однак сам сильний марсіанський вітер можна використовувати для роботи вітряних електростанцій.

Колонізація Марса

Марс є найцікавішою планетою для колонізації землянами. На Марсі є вода, сніг, вітри, придатний для земних рослин грунт і атмосфера з вуглекислого газу. Залишається тільки привезти з собою кисень (або засоби для його створення з місцевого оксиду вуглецю) і рослини.

На Марсі є розвинена система підземних тунелів, що залишилися від лави. Деякі вважають, що колоніям людей на Марсі треба селитися не на поверхні, а у всіляких поглибленнях (колодязях, тунелях). У цього є як плюси так і мінуси. Плюси: захист від сонячної радіації, захист від штормів, більш сильний атмосферний тиск (наближений до земного) і більш висока температура (наближена до земної). Більш того, під землею на Марсі можна знайти справжню воду в рідкому вигляді так як там присутній відповідний атмосферний тиск.

Політичний аспект

Колонізація Марса буде проводитися за методом колонізації на Землі. Тобто хто перший дістався того і територія. Таким чином, будь-яка країна, яка захоче мати територію ще й на Марсі, тобто бути міжпланетною країною, буде змушена споряджати свою власну експедицію для створення колонії на Марсі. Це може створити чергову космічну гонку. США (НАСА) мають намір летіти на Марс в 2030-му році. Однак відома всім приватна американська компанія SpaceX, на чолі якої стоїть геній-красень Ілон Маск, хоче летіти на Марс у 2022-му році і вже будує для цього відповідний космічний корабель. Якщо приватна компанія створить колонію на іншій планеті, то політично належати вона буде країні в якій зареєстрована компанія, тобто США.