Калаш

Не вкрав, а націоналізував! Цю статтю лінивий ідійот-автор взяв з Файної Меморії. Ориґінал можете глянути тутоньки!

Хто грав у гру Call of Duty, не може не пам'ятати автомата, яким була озброєна німецька сторона. При цьому аФФтори ні разу не дружать з ціфірками - не дивлячись на те, шо навіть у назві вундервафлі записані цифри - 44, 1944 рік народження - у грі він широко застосовується в епізодах битви за Сталінград - 1943 рік.

Тут Sturmgewehr-44 зверху, калаш-47 знизу

Штурмґевер

Ліричний відступ

Шушпангевер (нім. Sturmgewehr - 44 фонет. Штурмґевер-фірундфірціхь) - автомат Шмайсера Sturmgewehr - 44, що використався німцями у кінці II світової війни.

Охочі дізнатися про особливості дизайну, швидкострільність, та інше - йдуть луркати статтю Вікіпедії, нас же цікавить лише той факт, що питання "чи правда, що Калашніков здер свій АК-47 з Штурмґевера" є традиційним. Стосовно цифр: дослівно назва переводиться як "Штурмова рушниця зразка 1944 року".

Застосовувалася рушниця не стільки на Східному, скільки на Західному фронті. широко застосовується в епізодах битви за Сталінград - 1943 рік.

А тут навпаки

А до чого тут Калаш?

Справа у тому, що обидві вундервафлі схожі, наче дві сестри-близнючки (чи два брати - близнюки - це як кому подобається)

Багато хто вважає, що АК/АКМ створив Хуго Шмайсер , якого в 1946 році вивезли в Союз на роботи, і заслуга Калашнікова лише в тому, що автомат носить його ім'я.

Зокрема є думка, що Хуго Шмайсер насправді працював над АК - а саме - брав участь в розробці технології штампування ствольних коробок. Річ у тому, що радянська технологія, розроблена ще для прототипів в 1946-1947 роках, була погана настільки, що з 1951-го року коробки стали фрезерувати (забезпечувала вихід - 1 робоча коробка з 3-х зроблених).

Деякі вважають, що Хуго (чия кваліфікація в цьому питанні незаперечна) працював над пізнішим, придатним варіантом - не самостійно, звичайно, але в середовищі радянських інженерів. Інші сумніваються, бо якраз в 46-47 роках Хуго саме привезли в Іжевськ, а трохи пізніше туди приїхав Калашников (вже зі своїм готовим автоматом).

До 51-го року в Іжевську намагалися налагодити нормальне штампування, потім плюнули і стали фрезерувати ствольні коробки, а вже в 52-му Хуго відправився назад до фатерлянду. Нормальне штампування налагодили тільки в 59-му.

Так чи інакше ніяких документальних свідчень у жодної з сторін немає, тому і сруться перманентно [1].

В принципі, десь праві усі учасники холіварів - концепція "штурмової рушниці під проміжний патрон" була дійсно уперше широко застосована саме німцями і саме в Stg44. Не будь цієї рушниці - ніхто не став би створювати АК і М16, чи, принаймні, не став би квапитися з їх створенням.

Так вже влаштована історія, що абсолютно незалежного одночасного винаходу просто не буває. Або між винаходом дівайсів на різних континентах проходять сторіччя, або хтось таки щось у когось перейняв. Один учений прочитав нарис в хроніці про роботу другого, розповів іншому, той третьому, третій з п'ятим подумали, "а не чи поєднати це напрацювання з нашою ідеєю" . після чого четвертий розповість другому і другою подумає, "як же ця реалізація схожа на мою, візьму я це напрацювання і поліпшу своє".

А потім вирішуй, хто у кого що зпиздив. Що STG, що Калаш були народжені з напівавтоматичних рушниць, а ті у свою чергу з гладкоствольних рушниць, а ті з пищалів, а ті з гармат. А порох взагалі китайці винайшли. Отака хуйня, малята

Ну, тепер безпосередньо про Калаш

Назва

Калаш, АК-47, Калашніков; трохи пізніше - АКМ, АКМС, АКСУ, АК-74 (цей теж з С, У, тощо) - радянський автомат, який, якщо вірити тисячам комп'ютерних ігор, у разі настання великого консенсусу, разом з палицями і каменюками, виявиться чи не єдиною зброєю тих, що вижили, для боротьби між собою.

Антонімом слова "АК" є "М-16" - клясична пендосівсяка шушпанґеверська гвинтівка.

Де взявся

Прикинь, аноне? - автомат Калашнікова придумав Калашніков. Звали Калашнікова Михайло Тимофійович, і дослужився він до генеральських погонів.

Роботи вцілому були завершені у 1947 році (чому і АК-47), а через 2 роки - у 1949 року (разом із СКС-45 і РПД-44) в СРСР був прийнятий на озброєння під назвою

"7, 62-мм автомат Калашнікова зразка 1949 року", скорочено АК.

Назва "АК-47" широко поширена в побуті, в популярній і художній літературі але правильною її вважати не можна. У методичках і настановах цей зразок зброї іменується "АК", назву ж АК-47 носив один з передсерійних зразків (пізнається по довгій дерев'яній цівці), а також порівняно мала серія прототипів № 2 (1500 шт), зроблена навесні 1948 року для військових випробувань.

Строго кажучи, "АК" - це "Автоматичний карабін", зібраний з представлених на конкурс зразків нач. полігону за прізвищем Лютий та інженером Пчелінцевим.

У 1959 році замінений на АКМ, якого в 1974 р. змінив АК-74, якого у свою чергу в 1993 р. змінив АК-74М (тут Україна і її українське військо пролетіли, як лист OSB над францюзькою столицею)

А спочатку

А спочатку у 1946 нагора вийшов сирий і галімий АК-46 з купою недоробок. Потім Калашніков & С почесали репу, і почали позичати творчі ідеї де тільки - і у совєтів, і у буржуїнів.

Що краще

Давним-давно тривають срачі: що краще - традиційна куля 7,62 АКМ, чи "дохленька" 5,45 від АК-74?

Великокаліберна куля, увійшовши в тушку, пройде крізь неї з комуністичною прямотою (зате і деревний покрив, а також інші перешкоди - нею проходяться краще), а 5.56 (як і 5.45) стабільність втратить, почне "гуляти" і залишить вам в подарунок велику рвану рану.

При стрільбі з "малокаліберного" 5,45 АК-74 якось більш зберігається відчуття, що стріляєш з "мілкашки" як то ТОЗ-12, чи СМ-2; вогонь з 7,62 АКМ дає відчуття "серйозної машини" в твоїх руках.

Що дійсно радує, що не треба заливати воду в кожух, як в дівайсі під назвою Кулемет Максим, але коли добігаєш 6-кілометровий марш - кидок, чи, скажімо, стрибаєш з 2-метрової перешкоди на смузі перешкод, а сабж лупашить по горбу, перша радість трохи затьмарюється.

Ще в інтернетах

• Штурмові гвинтівки
• StG-44 / AK-47: конструкторський плагіат чи геній Калашнікова? Черговий форум-срач