Зірка Смерті

Зірка смерті (англ. Death Star) — відома всім фанатам бойова космічна станція-планета в вигаданому всесвіті «Зоряних воєн», аналоги якої існують в безлічі інших вигаданих всесвітів фільмів і відео ігор.

Зірка смерті оснащена енергетичною зброєю надзвичайної руйнівної сили, здатною знищувати цілі планети. За сюжетом існували одна робоча та одна недобудована версії станції. Всього у фільмі було дві побудованих і різних за характеристиками «Зірки смерті». Друга значно перевершувала першу за розмірами.

Схожі космічні об'єкти

Деякі вважають, що такі станції існують насправді і, наприклад, той ж Місяць є однією з них. Також на звання реальної «Зірки смерті» претендує Мімас — відкритий 17 вересня 1789 року Вільямом Гершелем, супутник Сатурна діаметром 185 км, який дуже схожий на «Зірку смерті» з «Зоряних воєн», але був сфотографований через три роки після виходу фільму.

Спорудження «Зірки смерті» в реалі

Американська «Зірка смерті»

14 грудня 2012 року в США було висловлено пропозицію побудувати справжню «Зірку смерті» для підвищення обороноздатності країни і створення нових робочих місць. У 2012-му році американці масово в інтернеті підписували петицію, що спрямовувалася уряду США (точніше адміністрації президента) для розгляду ним споруди реальної «Зірки смерті». Петиція зібрала більше 26 тисяч підписів. Адміністрація Барака Обами офіційно відмовилася розглядати варіанти можливого запуску програми. Глава департаменту науки і космосу Адміністративно-бюджетного управління Білого дому Пол Шоукросс також вказав на причини, за якими проект не буде реалізований.

На вересень 2011 року вартість «Зірки смерті» оцінили в 15 602 022 489 829 821 422 840 226,94 доларів США, з урахуванням того, що знадобиться 833 315 років, щоб добути необхідну кількість сталі. Незрозуміло для якої саме «Зірки смерті» такі оцінки, адже їх було 2, причому дуже різних за розмірами.

Теорії створення

Диванні експерти вважають, що побудувати велику кулясту космічну станцію-планету в космосі для людей сьогодні не проблема. Адже побудували ж вони МКС прямо в космосі за модульним принципом. Точно також можна побудувати і невелику планету, щоб був другий, на цей раз штучний, супутник Землі. Збирати готові модулі доведеться, звісно ж, одразу в космосі так як на Землі таку вундервафлю не збудувати і тим більше нічим не підняти. Доведеться дуже багато літати, щоб доставляти будматеріали на таке космічне будівництво. Ймовірно, найважчим буде доставити в космос початковий будмайданчик і житла для численних робітників, а також ядерний реактор так як від сонячних батарей багато енергії не отримаєш.

Будівництво подібної станції-планети вкрай рентабельне, адже термін придатності у такої планети-станції практично необмежений. Он, Місяць більше 2 тис. років літає вже. Її навіть не треба буде чистити від космічного пилу, щоб вона ще більше була схожа на планету. Який сенс у всьому цьому? Сенс величезний! На такій планеті-станції можна розмістити ядерні боєголовки, щоб ядерні ракети були ще й в космосі для підстраховки, бо ж місця шахт з ракетами всім давно відомі. І це тільки стосовно військової сфери, а про наукову навіть і говорити не доводиться так як літаюче місто-корабель-планета відкриває великі можливості для досліджень.