БДСМ

БДСМ (BDSM, іноді так само Садо-мазо) — психосексуальна субкультура, заснована на еротичному обміні владою та інших формах сексуальних відносин, що зачіпають рольові ігри в панування і підпорядкування, частково базується на садомазохізмі.

Фізіологічно в основі БДСМ лежить підвищення рівня сексуального збудження людини і отримання нею психофізіологічного задоволення в результаті свідомого порушення тих чи інших соціально-детермінованих умов або табу, а також (хоча і не завжди) певних фізичних впливів. При цьому БДСМ може бути як самодостатньою практикою, не пов’язаною з безпосереднім статевим контактом, так і бути частиною сексуальних дій.

Відмінності БДСМ від соціально агресивних і/або злочинних дій визначаються, перш за все, жорстким дотриманням учасниками БДСМ-відносин рамок SSC (абревіатура від англійських слів safe, sane, consensual) — принципів безпеки, розумності та добровільності. Оскільки в більшості своїй БДСМ-активність передбачає моральні та фізичні впливи, для відмінності природних психомоторних реакцій людини на дискомфорт і біль від свідомого бажання припинити БДСМ-дії використовуються спеціальні механізми. Зокрема, в будь-який момент учасник сесії може вимовити заздалегідь обумовлене стоп-слово (або жест або рух), що означатиме вимогу безумовного моментального припинення всіх БДСМ-дій. Деякими парами використовується більш складна система сигналізації, яка також дозволяє «нижньому» партнеру повідомляти про допустимість конкретного виду впливу або сили впливу.

Історія виникнення

Офіційно вважається те, що BDSM як явище йде корінням в глибоку старовину. Ритуальні бичування були відомі ще в IX столітті до н. е. Так, у Стародавній Греції, публічна прочуханка спартанських хлопчиків проходила перед вівтарем Артеміди Ортії щорічно. Одне з найбільш ранніх графічних свідчень садомазохістських сцен сексуальної спрямованості було знайдено в Етруській усипальниці в Тоскані. Всередині печери Томба делла Фустігаціоне (VI століття до н. е.) Зображені двоє чоловіків, які шмагають жінку палицею і рукою під час любовних утіх. Ряд фресок еротичного характеру, виявлених при розкопках Помпей, також містять елементи БДСМ.

Однак це все швидше старовинні джерела, які звичайно мають місце бути, але найбільший розвиток БДСМ як культурі дала католицька церква середньовіччя. Не секрет, що священнослужителі того часу дуже любили знущатися над людьми (особливо над дівчатами) в підвалах церковних закладів. Саме в той час було придумано море пристосувань для знущань над дівчатами, які використовуються в сучасному порно цього напрямку. Тому справжнім початком розвитку БДСМ як явища все ж правильно вважати середньовічну католицьку Європу, однак про це не напишуть в Вікіпедії. Адже немає нічого простішого як назвати дівчину відьмою і пізніше, без суду і слідства, використовувати в своїх утіхах заковуючи в болісні приладдя в підвалах церков. Насправді цим в більшості своїй і займалася постійно церковна інквізиція, так всім відома з історії. Варто зауважити, що прилаштувалися вони вельми розумно, нічого не скажеш. Прикриваються священними цілями, а насправді лише задовольняють свої хворі фантазії і ниці потреби.